Image

"Кефалевий бурштин": на Одещині неконтрольований вилов риби збагачує браконьєрів на мільйони

В курортних зонах Одещини ловлять кефаль, як свого часу і бурштин на Волині - нелегально, варварськи і практично безконтрольно, а заробітки навіть більші, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Розібратися, хто там браконьєр, а хто ні, виявилось непросто. Бо на кону такі серйозні гроші, що комусь вигідно цю межу просто не проводити.

"Тузловські лимани" – це назва національного природнього парку на Одещині. Звідси зовсім близько до курортної Затоки. Тут дуже гарно, навіть коли уже осінь. І дуже, кажуть, небезпечно, незалежно від пори року.

Чоловік зі зброєю показує журналістам маршрут до місцини, куди, застерігає, з камерою краще не наближатися.

"Це район, де закони не діють. Заяви про злочин просто накопичуються у нашій поліції – далі вони нікуди не рухаються. У нас вже один автомобіль спалений. Вночі невідомі особи, вони залили сюди рідину і підпалили", - розповідає в.о. директора НПП "Тузловські лимани" Ірина Вихристюк.

 Чоловік зі зброєю – також працівник парку, у нього, директорки та решти працівників парку "війна" уже п’ятий рік. То вони дадуть бій браконьєрам, то, здебільшого, браконьєри їм. А воювати, як виявляється, є за що.

"Кефалевий бурштин". Так назвав своє розслідування журналіст ТСН.Тижня побувавши в курортних зонах Одещини. Чому бурштин? Тому що ловлять там кефаль, як свого часу і бурштин на Волині - нелегально, варварськи та практично беззонтрольно. А заробітки навіть більші. Але розібратися, хто там браконьєр, а хто ні - виявилось непросто. Бо на кону такі серйозні гроші, що комусь вигідно цю межу просто не проводити. Кому це вигідно – дізнавався ТСН.Тиждень.  

"Якщо людина в незаконний спосіб виловила такий вид, як кефаль - то це буде коштувати за одну особину незалежно від розміру 602 гривні. А їх виловлюють тонами. Не в рік. Іноді може бути за день. Тони - і 5, і 6", - розповідає Вихристюк.

Вилов кефалі на Одещині, наче видобуток бурштину на Волині. Небезпечна і серйозна справа, бо серйозні гроші. Ловлю риби у межах природнього парку так само контролюють усі державні органи, й не контролюють водночас. Як і самі рибалки – хто браконьєр, а хто ні – й не второпаєш. Але що розумієш одразу – комусь у якомусь кабінеті точно вигідно не помічати, що тут відбувається.

Працівники парку не добирають слів у звинуваченнях, хто прикриває нелегальних рибалок. Але якщо це правда, потрібно шукати конкретні імена. То імена нібито ключових браконьєрів - в Нацпарку називають чітко.

"Лиман міліє. А міліє він зокрема чому? Тому що немає води з моря. У нас, в цьому році, як ніколи, висохло 5 тисяч гектар мілководних таких територій. Якщо ми лишаємося цих лиманів – мілини 5 тисяч гектарів. Це велика загроза для клімату", - попереджає начальник науково-дослідного відділу НПП "Тузловські лимани" Іван Русев.

Простіше кажучи, це означає мертву землю на території, яка є унікальною екосистемою для всього живого. Ті, хто зараз тонами виловлюють кефаль і вбивають поступово лиман та свій же промисел. Причина, каже, у методі цього браконьєрства: "Море не дає води, бо закрили єдину природню прорву. Обслуговуючий кооператив "Граніт" вони закрили, бо хотіли виловити всю кефаль".

Територія національного природнього парку "Тузловські лимани" з передбаченою територією у майже 28 тисяч гектарів, тобто 37% території - заповідна зона, де заборонене будь-яке втручання людини. Але на іншій, аж 44% території дозволено, зокрема, рибалити. 

"Парк отримує ліміт від Мінекології. І ми цей ліміт розподіляємо між підприємцями, місцевими мешканцями", - каже директорка.

Зараз, каже, усі рибалки загалом легально можуть виловити не більше восьми тон кефалі за увесь сезон.

"Є така фірма ОК "Граніт-2" - вони викопали канал. Це – гідроспоруда. Злочин в тому, що в той час, коли вони тут зробили канал, пастку для риби – паралельно вони закрили природню протоку, шириною 100 метрів. Вони перекривають цю природню прорву для того, щоб кефаль з усієї акваторії пішла тільки через їхній маленький 10-метровий канальчик", - каже Вихристюк.

Саме від працівників цього "Граніту" застерігав щодо небезпеки співробітник парку. І це саме між ними нещодавно трапилася сутичка.

"Кожного року від браконьєрства рибного десь 30-50 мільйонів вони мають. Тут. Але якщо перевести на збитки, які вони наносять державі. Одна кефалина – 602 гривні… То це – мільярди!" - каже Русев.

І справа справді у грошах, скажуть згодом ті самі нібито браконьєри: "Були наїзди такі в том, що "дайте гроші і ми вас не чіпаємо". Через треті-четверті особи постійно напружують: дайте нам дижму. Дайте нам проценти. Виходить постійно, що ми погані, ми браконьєри".

У "Граніті" стверджують, що навпаки побудували цей канал, аби лиман не висох, щоб зв’язував його з морем. А в парку кажуть навпаки.

"Природних прорв не існувало ніколи. Я вам можу показати біологічні обґрунтування. Є такий в одеському екологічному інституті, його фамілія Шек, він доктор… вчений, який занймався всіма цими ділами. Тут все життя були штучні канали", - стверджують працівники.

Хто справжній бандит, хто кого покриває і де той головний київський дах, який отримує головну вигоду від цього кефалевого бурштину , перетворюючи унікальної екосистему України у мертву землю – у наступних випусках ТСН.Тижня.

Кореспондент ТСН.Тиждень Андрій Орляк

Категорія: Інше Теги: #риба #рибалки #одещина #браконьєри

Ресурс: TSN

Loading...

Вибір редактора

Image

В Україну повернулися близько 100 000 українців

Після закриття повітряного простору та кордонів до України загалом повернулися близько ста тисяч українців 

Підписатись

Підпишись якщо хочеш отримувати самі популярні та свіжі новини на свою пошту. Тільки саме популярне та актуальне.